Полтавський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді
Полтавської обласної ради

м. Полтава, вул. Покровська, 38, тел.: (05322)2-06-91; 50-04-51

e-mail: poltavaocnttum@ukr.net

П`ятниця, 2018-06-22, 3:42 PM
Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Науково-методична творчість педагогічних працівників

Зміст і сутність методичного супроводу організації навчально-виховного процесу у Центрі НТТУ

Зміст і сутність методичного супроводу організації навчально-виховного процесу у Центрі НТТУМ

 

                                             Виступ підготував Бавикін А.В., методист

                                             ПОЦНТТУМ ПОР

 

Шановні колеги! Зараз розглянемо тему "Зміст і сутність методичного супроводу організації навчально-виховного процесу у Центрі НТТУМ."

 

Мета виступу: Розкрити зміст і сутність методичного супроводу організації навчально-виховного процесу у Центрі НТТУМ, показати, що ефективність роботи полягає в поєднанні, синтезі методичної роботи з проведенням занять в гуртку. Методична робота в позашкільному навчальному закладі — це основна складова навчально-виховного процесу.

 

План виступу

1. Стратегічні завдання та напрямки реформування позашкільної освіти 

2. Значення, сутність, завдання та напрями науково-методичної діяльності в позашкільному навчальному закладі

3. Вивчення та оформлення  досвіду роботи керівників гуртків, посібників, допомога в оформленні звітної документації.

4. Участь в орг-масових заходах, виставках, конкурсах.

5. Використання педагогічних інновацій як запоруки якісного  навчально-виховного процесу.

6. Методичні рекомендації щодо удосконалення якості проведення занять у гуртках.

7. Недоліки в проведенні гурткових занять

8. Поурочне планування, створення планів-конспектів, якісне проведення занять.

9. Рекомендації та поради педагогам.

10. Використана література.

 

1. Cьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої — формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення.

В умовах модернізації освітньої галузі Міністерством освіти і науки України визначені нові стратегічні цілі й тенденції оновлення змісту навчання і виховання підростаючого покоління.

Орієнтиром у розвитку позашкільних навчальних закладів України на сучасному етапі є Державна цільова програма розвитку позашкільної освіти, якою передбачено заходи щодо створення умов для доступності учнівської молоді до якісної позашкільної освіти, підвищення рівня навчального, навчально-методичного забезпечення, упорядкування та розвиток матеріально-технічної бази, організація підготовки та перепідготовки педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів.

Стратегічні завдання та напрямки реформування позашкільної освіти, удосконалення діяльності позашкільних навчальних закладів в свою чергу вимагають відпрацювання нових підходів до підвищення кваліфікації педагогів, що є головним завданням методичної та гурткової роботи. Адже успіх інноваційних реформ, в першу чергу, залежить від педагога, його творчого потенціалу, готовності до безперервної освіти, гнучкого соціально-педагогічного мислення.

 

2. Методичний супровід – це поєднання, синтез методичної роботи та роботи керівника гуртка.

Методична робота в позашкільному навчальному закладі — це складова навчально-виховного процесу, спрямована на підвищення професійної компетентності педагогів і , як наслідок, ефективності всього освітнього процесу закладу. Отже, у позашкільному навчальному закладі методична робота повинна забезпечити підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, розвивати творчий потенціал сучасного педагога-позашкільника, вдосконалювати його методичну культуру.

Сутність науково-методичної діяльності в позашкільному навчальному закладі полягає в системному підході до підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, що забезпечує нерозривну єдність мети і завдань, змісту, форм і методів навчання та виховання дітей. Запорукою успіху є конкретна постановка мети і завдань методичної роботи, зорієнтованої на кінцеві результати.

Щоб зробити методичну роботу цікавою й корисною, значну увагу потрібно приділяти діагностуванню педагогів, яке проводиться на початку й наприкінці навчального року. Діагностування передбачає визначення рівня професійних знань та умінь педагогів, їх методичної підготовки, виявлення труднощів під час організації методичної роботи та готовність педагогічного колективу до впровадження новітніх освітніх технологій. Завдяки діагностуванню маю можливість порівняти успіхи й невдачі кожного педагога протягом року, виділити питання, на які слід звертати увагу при плануванні методичної роботи на наступний рік.

Особливе значення при плануванні методичної роботи надається вивченню не лише результатів навчання й виховання, а й у всебічному оцінюванню особистісних рис і професійних умінь педагога. Виходячи з цього, методичну роботу будую на основі діагностики.

План методичної роботи складається на поточний навчальний рік і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних працівників закладу. У ньому відображається також результативність і наслідки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема, стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних досягнень вихованців

 

Систематизація накопиченого матеріалу відбувається через виставки творчих доробок педагогів, творчі звіти, майстер-класи, аналіз педагогічного досвіду роботи, відкриті гурткові заняття та масові заходи.

Методична робота закладу включає найрізноманітніші форми навчання педагогів. Раціональне поєднання традиційних і інноваційних форм забезпечує активізацію діяльності педагогічного і дитячого колективів, демократизацію і гуманізацію навчально-виховного процесу. Різноманітні форми проведення методичної роботи, які запроваджуються з метою підвищення ефективності діяльності педагогічного колективу, є досить динамічними, перебувають у постійному розвитку. Вибір кожної з них залежить від педагогічної культури педагогів, морально-психологічного клімату в закладі, матеріально-технічних можливостей закладу, інноваційної відкритості та активності педагогів.

 

3. На сьогоднішній день зростає роль творчої особистості педагога і це відбувається шляхом індивідуальної науково-методичної роботи, у процесі якої педагог поглиблює свої знання з методики проведення гурткового заняття, вивчає нову літературу з педагогіки, психології, досвід кращих педагогів-позашкільників. Кожен педагог індивідуально підходить також до вивчення проблемного питання, яке є складовою загальної проблеми закладу.

Одним із пріоритетних напрямів методичної роботи закладу є робота з молодими педагогами. За кожним малодосвідченим керівником гуртка закріплюється педагог-наставник, надаються консультації з питань організації навчально-виховного процесу.

Особливу увагу слід приділяти допомозі керівникам гуртків в оформленні звітної документації, методичних розробок, планів-конпектів та іншої документації. Ознайомлювати педагогів з новими посібниками, розробками колег як свого та інших закладів.

 

4. Велика увага приділяється і такій формі методичної роботи як відвідування та взаємовідвідування занять, масових заходів, конкурсів, змагань, що є школою обміну досвідом. Масовість, систематична допомога молодим та малодосвідченим педагогам, взаємодопомога й творчий підхід до роботи, підвищення педагогічної майстерності, кваліфікації педагогів — основні переваги цієї форми методичної роботи.

Відповідний методичний супровід здійснюється у період атестації. Педагогам надаються консультації, проводяться інструктивно-методичні наради, роз’яснювальні бесіди при виникненні нестандартних ситуацій.

Творчі пошуки в удосконаленні вже відомих методів і засобів навчання та опанування новими, інноваційними методами поширюються на всю систему методичної роботи.

 

5. Інноваційні форми методичної роботи сприяють залученню педагогів до пошукової діяльності, попередженню конфліктних ситуацій у педагогічному колективі, розвитку уміння спілкуватися з колегами, вихованцями, батьками. Успіх проведення інноваційних методичних заходів залежить в значній мірі від організації та «включення» педагогів в їх підготовку.

Відомого, що педагог існує до тих пір, поки сам вчиться. Навчати сьогодні молоде покоління без постійного оновлення й збагачення своїх наукових знань, які дають можливість педагогу передбачити хід навчального процесу, які стають опорою для творчості, неможливо. Тому педагоги закладу охоче беруть участь у педагогічних читаннях В. Сухомлинського.

Важливу роль в підвищенні загального, фахового і методичного рівня педагогів відіграє методичний кабінет, робота якого спрямована на систематичне оновлення змісту і методики навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі, інформаційної культури та самоосвіти педагогічних працівників.

В методичному кабінеті закладу зосереджено такі методичні матеріали: методична література, педагогічні журнали, зразки розробок кращих гурткових занять, творчі звіти, тексти доповідей тощо. На змінних стендах розміщені цікаві статі з педагогічних та фахових журналів, методичні рекомендації, новинки педагогічної науки.

Результативність методичної роботи очевидна. Вихованці закладу — активні учасники і переможці обласних і Всеукраїнських конкурсів, виставок дитячої творчості.

Результатом методичної роботи є також якісні зміни у формуванні погляду педагогів на своє місце та роль в освітньому процесі, новому ставленні до вихованця, до себе самого.

 

6. У нашому суспільстві постійно відбуваються зміни. На сучасному ринку праці потрібні люди, що вміють творчо мислити, здатні приймати нестандартні рішення. Щоб підготувати таких фахівців, потрібно починати формування особистості дитини, яка стане конкурентноспроможною, спільними зусиллями закладів освіти, у тому числі, й позашкільних навчальних закладів.

Оскільки заняття – основна форма навчання в позашкільному навчальному закладі та через нього проходять усі діти, треба, щоб воно було сучасним, методично грамотним, цікавим. І саме заняття в гуртку – та навчальна ситуація, той «сценічний» майданчик», де не тільки викладаються знання, а й розкриваються, формуються та реалізуються особистісні особливості вихованців.

Завдання керівників гуртків позашкільного навчального закладу полягає в закріпленні, збагаченні та поглибленні знань, набутих у процесі навчання, застосуванні їх на практиці; розширенні загальноосвітнього кругозору учнів, формуванні в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формуванні інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявленні і розвитку індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організації дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширенні виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання:  розумовому, моральному, трудовому, естетичному і фізичному.

Навчально-виховний процес у позашкільних закладах відрізняється від шкільного: метою, змістом, формами, використанням нестандартних методів і прийомів роботи, атмосферою доброзичливості і можливістю самостійного

вибору дитиною напрямів діяльності. Враховуючи специфіку роботи в гуртках, кожен керівник вишукує, випробує власні знахідки, що відповідають йогонапряму роботи, його вихованцям.Однак, є загальні вимоги до організації і проведення занять, яких потрібно дотримуватися.

 

7. Аналізуючи загальний стан проведення педагогами занять у гуртках, звертаємо увагу на найбільш характерні їх недоліки.

Найбільш характерні недоліки занять:

• невміння якісно побудувати заняття;

• нехтування підготовкою плану-конспекту проведення заняття;

• не приділяється належна увага мотивації вихованців до заняття та актуалізації їх знань;

• тема, мета заняття не оголошується зовсім чи оголошення не адаптоване до сприйняття дітей;

• не завжди проводиться оперативна перевірка якості виконання вихованцями завдань;

• відсутня диференціація навчання;

• вихованці на занятті пасивні;

• робота ведеться з обмеженим колом дітей;

• характер навчальних завдань частіше репродуктивний за алгоритмом;

• нераціонально використовується час заняття;

• заняття розпочинається та завершується невчасно;

• не належна увага до відповідей дітей;

• невиразність мови, монотонність голосу педагога, нерухомість його фігури;

• невміння поставити акцент на найголовніше;

• недостатнє врахування інтересів, захоплень вихованців;

• механічне запозичення передового педагогічного досвіду тощо.

Після відвідування відкритих занять і усунення недоліків визріла необхідність підготувати більш детальні рекомендації до підготовки та проведення занять в гуртках, які є найбільш важливими.

 

Рекомендації щодо удосконалення якості проведення занять у гуртках.

Для покращення якості проведення занять в гуртках необхідно дотримуватись основних вимог до якісного сучасного заняття:

• науковість - використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики ;

• системність - побудова заняття на основі закономірностей навчально-виховного процесу;

• зв'язок з раніше отриманими знаннями та вміннями, опора на вже досягнутий рівень розвитку вихованців;

• оптимальність - реалізація на занятті в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів та правил;

• забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності вихованців з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб;

• ефективність - ефективне використання педагогічних засобів; зв’язок з життям, особистим досвідом дітей; формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності;

• формування уміння вчитися;

• можливість відтворення.

 

8. У журналі «Позашкілля» надруковано схему-конспект гурткового заняття, за якою педагогу-позашкільнику доцільно планувати навчальну діяльність. Поурочне планування – це запорука якості проведення заняття, якості наданих освітніх послуг.

Яким повинно бути заняття, щоб вихованці сказали: «Я біжу на заняття гуртка!» Безумовно - цікавим, таким, що пробуджує розум та уяву, розширює світогляд. Тому доречно використовувати вроботі інтерактивні методи навчання, ігрову діяльність, адже вони мають багато переваг:

• у роботі задіяні всі діти;

• вихованці вчаться працювати у группах;

• формується доброзичливе ставлення до опонента;

• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

• створюється «ситуація успіху»; за короткий час опановується більше матеріалу;

• формуються навички толерантного спілкування; уміння аргументувати свою точку зору, знаходити рішення проблеми.

1. Допомагайте вихованцям ставити перед собою реалістичні завдання. Заохочуйте дітей, що ставлять перед собою досяжні завдання, щоб ускладнювати їх згодом. альтернативу. Якнайчастіше ставте вихованців у ситуацію вибору.

2. Допомагайте вихованцям бути відповідальними за успіхи та прорахунки.

- Після виконання завдань попросіть їх розповісти, що було особливо важко, як вони з цим справилися.

- Обговорюйте причини не тільки успіхів, але і невдач.

3. Зробіть ситуацію успіху досяжною для кожного вихованця.

- Вибирайте такі завдання, при виконанні яких вихованці частіше домагаються успіхів, ніж невдач. Якщо у вихованців виникають проблеми, розподіліть матеріал на дрібні частини.

4. Робіть аудиторію та заняття більш привабливими та цікавими.

5. Пов'язуйте інформацію з життєвим досвідом вихованців. Намагайтеся оцінювати подачу будь-якого навчального матеріалу з позиції дитини, тоді народжуються заняття, на яких дітям працювати легко, бо всі структурні компоненти підпорядковуються віковим особливостям: фізична спроможність, емоційне сприйняття навколишнього світу, мовленнєвий розвиток, прагнення отримувати нові знання. Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити та приймати нестандартні рішення, висувати оригінальні ідеї. Тому пропонуйте вихованцям різноманітні завдання, що стимулюють розвиток їх творчих здібностей. Дітям подобаються такі види діяльності, які дають матеріал для роздумів фантазування, можливість проявляти ініціативу й самостійність, спілкуватися, спільно приймати рішення, робити вибір і відповідати за нього.

Сучасне заняття в позашкільному навчальному закладі повинне бути здоров’язберігаючим, тобто мають бути створені належні умови для його проведення.

Використання елементарної діагностики втомлюваності вихованців на занятті - це порівняльний аналіз виразу облич дітей, використання методу кольорової діагностики, оцінка часу виконання вихованцями певного виду завдань тощо.

Зменшення втоми дітей – використання дидактичних ігор, інтерактивної діяльності (робота в групах, парах, трійках); включення в заняття динамічних пауз, фізкультхвилинок; використання творчих завдань; введення мистецького матеріалу, застосування якого благотворно впливає на емоційну сферу; емоційна подача навчального матеріалу; використання наочності, гумору тощо.

Створення психологічного клімату – доброзичливе відношення до вихованців; включення в навчальний процес життєвого досвіду дітей; створення «ситуації успіху» тощо.

Важливим фактором успішного навчання є емоційний стан дитини. Треба знати те, чим живе дитяча душа. Плануйте різноманітні види роботи на занятті.

Допомагайте дитині розкритись.

Здійснення індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчання – це використання відповідних педагогічних технологій, форм, методів; обов’язковість диференційованих завдань тощо.

Дотримання санітарно-гігієнічних умов реалізації навчально-виховного процессу - це виконання норм освітлення, вологості, температури повітря; організація динамічних, ігрових, танцювальних перерв тощо.

 

9. Приходячи на заняття педагог повинен забувати свої негаразди та труднощі. Якщо цього не робити, то діти перестають реагувати на «холодного викладача». Вони звикають до того, що там, де педагог завжди напружений, у поганому настрої не буде нічого цікавого або несподіваного. Діти чекають на неймовірні враження та позитивні емоції, які надасть їм педагог, чекають на зустріч з успішною, впевненою в собі особистістю. Весь час знаходитися в стані емоційного підйому дуже складно, але професійна людина повинна вміти розподіляти свої емоції.

Визначте для себе формулу успіху: «Учитись легко, коли вчитись цікаво».

В основу роботи доцільно покласти такі ідеї:

1) Навчання буде легким, якщо виклад матеріалу стане для дітей цікавим, захоплюючим відрізком життя, сповненим яскравих образів.

2) «Учень – це не посудина, яку треба заповнити, учень – факел, який треба запалити» (стародавня мудрість).

3) Заняття повинні бути насичені практичною діяльністю та наочністю. 

Сприяють успіху заняття:

• добре знання педагогом матеріалу;

• продуманий план заняття;

• почуття «фізичної» розкутості, свободи;

• правильний вибір методів та прийомів навчання;їх різноманітність; цікавість викладу;

• емоційне ставлення педагога до матеріалу, що викладається; багатство інтонацій, виразна міміка, образна жестикуляція;

• виражена зацікавленість педагога в успіхах своїх вихованців.

Ускладнюють проведення заняття:

• невпевненість педагога у своїх знаннях і «вчительських силах»;

• байдуже ставлення до всього, що відбувається на занятті;

• нестабільна композиція уроку;

• одноманітність методів навчання;

• монотонність і сухість при викладі матеріалу; скутість рухів;

• відхід від теми уроку, захоплення сторонніми, не пов'язаними з темою й завданнями уроку питаннями.

На сучасному занятті повинні бути активними і педагог, і вихованці. Мету заняття мають усвідомити педагог і діти, вони важливі для кожного. На сучасному занятті педагог не просто передає вихованцям готові знання, а організує діяльність для самостійного опанування ними змісту та формування навичок використання знань на практиці. Педагог навчає дітей учитися, спілкуватися з іншими людьми, готує до життя, тобто створює умови для творчої самореалізації особистості. На сучасному занятті переважають новітні освітні технології та інтерактивні форми навчання. 

Педагог, що проводить сучасне заняття, порівнює кожну дитину не з іншими, а тільки з самим вихованцем, заохочуючи кожен крок на шляху до вдосконалення особистості. На сучасному занятті формується толерантність до чужої думки, до іншої точки зору. Сучасний педагог переконаний сам і прагне переконати вихованців, що не існує такої проблеми, яку дозволено розв’язати за рахунок інших людей. Бо особистість людини, життя людини – найцінніший скарб для всього людства.

Якщо ти не вмієш тремтливо та зворушливо любити і поважати своїх близьких, то тобі перш ніж іти працювати у позашкільний заклад, необхідно

освоїти цю важливу духовну умову та якість, без яких педагога не існує.

Педагог - професія цілодобова і якщо не навчишся відволікатися, захоплюватися, мати інші творчі інтереси, то що ж в нас буде цікаво дітям?

 

 

 Використана література:

 

1. Александрова Н. Применение педагогических программных средств

для организации учебного процесса / Н. Александрова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.naukapro.ru/konf2006/2_008.htm.

2. Бех І. Педагогіка успіху: виховні втрати та їх подолання / І. Бех // Педагогіка і психологія. – 2004. – № 4. – С. 5–15.

3. Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньої освіти особливості управління/ Л. Ващенко // Освіта і управління. – 2003. – т. 6. – №3. – С. 97–104.

4. Долгова, В. Управление инновационными процессами в образовании: сущность,закономерности и тенденции / В. Долгова, В. Ткаченко // Наука и бизнес: пути развития. – 2012. – № 7(13). – С. 17–22. Василенко В. О., Шматько В. Г. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. / За ред. В. О. Василенка. — К.: Центр навчальної літератури, – 2005. – 440 с.

5. Колеченко А. Энциклопедия педагогических технологий: материалы для специалистов образовательных учреждений / А. Колеченко. – СПб.: КАРО, – 2007.

Категорія: Науково-методична творчість педагогічних працівників | Додав: poltavaman (2018-03-01)
Переглядів: 29 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0