Полтавський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді
Полтавської обласної ради

36014, м. Полтава, вул. Покровська, 38, тел.: (0532)56-24-85; 50-04-51

e-mail: poltavaocnttum@ukr.net

Субота, 2023-02-04, 4:30 AM
Вітаю Вас, Гість

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ НА ПОЛТАВЩИНІ

Як показує багатий досвід розвитку дитячої технічної творчості в Україні виховна цінність цього виду діяльності учнів надзвичайно велика. Участь в пошуково-конструкторській, винахідницькій роботі, побудова власними силами навіть невеликої технічної споруди дають майбутньому робітнику, інженеру, техніку, науковому працівнику переважні навички творчої праці уміння вести спостереження, ставити науково-технічні експерименти, розвивати мислення, захоплення справою, прищеплюють, і навіть тривало, самі різноманітні навички обробки різних матеріалів. Захоплення технічною творчістю є виключно ефективним засобом набуття та усвідомленого міцного засвоєння безліч загальнонаукових та спеціальних знань понад шкільної програми.

Технічна творчість це діючий засіб професійної орієнтації учнів, оскільки захоплення дитинства та юнацтва не рідко переростає в покликання людини.

Основною та первинною формою організації колективної творчої роботи учнів в різних областях науки, техніки, технічної праці в гуртках, неодмінною умовою його існування є добровільність.

Ще 75 років тому дитяча технічна творчість носила спонтанний та індивідуальний характер, розвивалась стихійно ніким не організована і не спрямована. Позашкільних дитячих закладів зовсім не існувало, якщо тільки не рахувати малочисельну організацію “Російський скаут”.

Діти, які цікавились технікою, займались цією справою тільки вдома по своєму розумінню і розсудливості. Проте вже в 20-ті роки минулого століття в дитячій самодіяльності визначне місце займає організована технічна діяльність ремісничого характеру. У ці роки в дитячих будинках створюються трудові гуртки, це швейні, чоботарські, столярні, картонажні та ін., також гуртки відкривались і в школах. В ці роки пробуджувався інтерес до промислової техніки. Проблеми народні знаходили відгук у юного покоління, їх відображення в дитячій технічній діяльності - характерна риса руху юних техніків протягом всієї історії.

Електрифікація держави - це по суті перше технічне завдання держави. І тут гуртки юних електриків стали першими по справжньому технічними гуртками, які з’явились в школах. Однак до масового руху юних техніків було ще далеко.

У 1922 році з’явилися видання “Юний Спартак” в Харкові та “Барабан” у Москві, вони приділяли велику увагу на своїх сторінках дитячій технічній творчості. У журналі “Наша робота” була надрукована стаття “Технічні знання - молоді”, в якій був проект створення спеціалізованих технічних позашкільних закладів та дитячих технічних станцій. У 1923 році почалась кампанія по утворенню повітряного флоту, школярі жадно ухопилися за нову для них область техніки, стали запальними ентузіастами авіації. Побудова літаючих моделей виявилась їм під силу і дуже зваблюючою, вони захопилися цією ідеєю. Утворюються одразу перші гуртки юних авіамоделістів. Авіамоделізм став одним із найпопулярніших і масових видів дитячої технічної творчості.

З 1924р. у школярів почала розвиватися  ще одна область технічної самодіяльності – радіоаматорство. Спочатку юні техніки будували найпростіші детекторні приймачі. В багатьох селах радіо з’явилось дякуючи творчості юних техніків.

З 1925р. з’явились і деякі інші направлення дитячої творчості це - фотоаматорство, але великого поширення воно не отримало, тому що було мало фототехніки. Пізніше у фотогуртках виготовляли всю фототехніку, навіть фотоапарати.

Технічним гурткам потрібна була програма, її потрібно було розробляти, а тому керівникам гуртків потрібна була методична допомога в питаннях проведення занять. Хтось повинен був виготовляти і розмножувати описи саморобок, щоб задовільнити зростаючі потреби школярів.

У жовтні 1927 року був зроблений важливий крок для зміцнення та організованого оформлення дитячої технічної творчості в нашій державі, відкрилась перша в Україні у м. Києві дитяча технічна станція. Спочатку станція працювала як консультпункт, одночасно розгорталась методична робота. Були виготовлені програми по авіамоделюванню, радіотехніці, фотографії, телефонії та ін. На основі цих програм були складені перші програми гуртків.

У 1928р. у Харкові відкрилась дитяча технічна і сільськогосподарська станція.

Технічні станції виявились першими спеціалізованими дитячими закладами, досвід яких послужив поштовхом до утворення інших їм подібних станцій  /юних натуралістів, туристів-краєзнавців та ін.

В 1928р. три напрямки дитячої технічної творчості /електротехнічний, радіоаматорський, авіамодельний/ були ведучими. Але вже зароджувались технічні гуртки і іншого напрямку. Почалась розробка конструкцій і будування саморобних автомобілів. Юні автомобілісти майже не будували моделей, вони майстрували машини, на котрих можна було їздити. Рух юних автомобілістів розвивається швидкими темпами. Перші конструкції педальних автомашин були значно удосконалені. В 1934р. на дитячій технічній станції м. Волчанська Харківської області юні техніки збудували перший автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння. Автомоделювання є масовим технічним видом спорту. Офіційним днем народження його вважається 18 травня 1957 року.

Ще одним напрямком технічного моделювання є судномоделювання. Він з’явився у 1929р. перші змагання проводились на парусних та гумомоторних моделях. Офіційне народження судномоделювання вважається червень 1940р.

Цікавий напрямок технічного моделювання – це ракетно-космічне моделювання. Цей вид моделювання особливо поширився з 1957р. після запуску на навколоземну орбіту штучного супутника Землі.

З кожним роком збільшується кількість гуртків і в нашій Полтавській області. Перші гуртки у нас почали діяти у 1923р.це був створений перший гурток безмоторної авіації при Полтавському відділенні Товариства авіації і повітроплавання  України та Криму, очолив його М.А. Комарницький. В цьому гуртку починав свою діяльність Ю. Побєдоносцев, у майбутньому відомий вчений, один з піонерів ракетно-космічної техніки. Вихованці гуртка приймали участь у зльотах планеристів у Коктебелі і займали призові місця.

У 1934 році було відкрито Кременчуцьку міську станцію юних техніків, а в березні 1935р. створено обласну станцію юних техніків і сільськогосподарського дослідництва у м. Полтаві. Очолив її Поздняк Михайло Борисович. В 30-ті роки гуртківці займалися моделюванням кораблів парусників і планерів, а починаючи з 50-60-х років з бурхливим розвитком техніки в новому руслі почала розвиватися і дитяча технічна творчість. Школярі запускали у повітря моделі космічних ракет, майстрували радіокеровані моделі кораблів, підводних човнів, літаків, автомобілів. В цей час створюється розгалужена мережа станцій юних техніків в області. Більше 30-ти років обласну станцію юних техніків очолював Чучелін Олег Васильович, який приклав багато зусиль по створенню районних станцій юних техніків.

В 1992 році обласна СЮТ перейменована в Полтавський обласний Центр науково-технічної творчості учнівської молоді.

Обласний центр НТТУМ виконує роль координаційного методичного центру з розвитку науково-технічної творчості школярів Полтавщини.

Старовинний будинок у мальовничому місці на вулиці Покровській, 38 з великим садом добре знають маленькі полтавці, для них він став затишним і дуже цікавим. За дверима відкривається чудовий світ техніки. Сюди приходять школярі, щоб знайти заняття для душі, близьке до своїх уподобань і здібностей. Тут панує атмосфера пошуку, фантазії та творчої праці. Займаючись в технічних гуртках не один рік інтерес до науки і техніки постійно зростає і дитячі захоплення часто стають справою на все життя.

У ЦНТТУМ працюють педагоги-інженери, вчителі-ентузіасти, люди творчі і небайдужі до проблем підлітків, які вміють захопити цікавим задумом, ідеєю, а потім реалізувати, втілити в конкретну модель, механізм, пристрій, проект. Серед вихованців центру є кадрові військові, викладачі університетів, інженери, вчені, просто майстри своєї справи.

При Центрі організовано роботу методичної ради директорів рай/міськ/СЮТ та об’єднання керівників технічних гуртків з основних напрямків технічної творчості – авіамоделювання, автомоделювання, ракетомоделювання, радіоаматорства, програмування, технічного моделювання для молодших школярів.

Центр надає всебічну методичну допомогу, об’єднує і спрямовує зусилля для активної участі школярів області у Всеукраїнських конкурсах, змаганнях. Діяльність ЦНТТУМ постійно висвітлюється засобами масової інформації. На Полтавщині успішно працює 17 позашкільних закладів технічного напрямку це:

Полтавський міський центр позашкільної освіти /Полтавський міський навчально-дослідницький Центр учнівської молоді /колишня міська станція юних техніків/ існує більше 25 років.

Першим директором був Бойченко Олександр Гаврилович. Почали працювати фотогуртки, авто,- ракето,- судно, колективна радіостанція. Гуртковою роботою охоплюється учнівська молодь з усіх шкіл м. Полтави.

Понад 18 років пропрацював директором станції техніків Шевляков Ілля Андрійович. Поряд з ним працювали і зараз працюють досвідчені керівники гуртків з 20-річним стажем: Кузнєцов В.Я., Белий Е.Г., Образов В.Я.

Зараз центр нараховує 62 керівника гуртків, які здійснюють навчання гуртківців по 19 профілях це: ракето,- авіа,- судномоделювання, радіоспорт, комп’ютерна грамотність, живопис, столяри-конструктори та ін. Діти можуть вибрати улюблені види діяльності, випробувати свої сили.

Кременчуцька міська станція юних техніків /колишня дитяча технічна станція/ заснована у 1934 році. Першим директором був Ковпак Павло Степанович, який працював до 1941 року.

З 1960 року на посаду директора призначений Долодаренко Віктор Андрійович, який працював на цій посаді 33 роки.

За 62 роки педагогічний і учнівський колективи  станції досягли значних успіхів у розвитку технічних видів спорту. 162 кращих гуртківців і керівників нагороджено медалями ВДНГ СРСР, це Бажан Л.М., Долодаренко В.А., Некипілий О.Ф. Більше 200 юних техніків і керівників гуртків нагороджено Почесними грамотами Міністерства освіти України та ДТСААФ.

Творчі роботи гуртківців з Кременчуцької міської станції юних техніків експонувалися в США, Німеччині, Франції, Монголії. Автомоделісти, судномоделісти, картингісти, ракетомоделісти - чемпіони України, 6 - чемпіони колишнього СРСР серед технічних видів спорту. 358 юних техніків стали першорозрядниками, 28 - майстрами і кандидатами в майстри спорту. В 1993р. Круглов Дмитро займає 3-є місце в Міжнародних змаганнях з картингу, що проходили в Польщі, а в 1996 році стає призером кубку України.

На станції працює 84 технічних гуртки по 18 профілях, якими охоплено близько 1300 хлопчаків і дівчаток з різних шкіл міста. Керівниками гуртків технічної творчості працюють одинадцять колишніх випускників технічних гуртків і серед них: Трихмінов В.Е. та Приз Ю.М. - кандидати в майстри спорту СРСР з авіамоделізму, Д’яченко І.А. - кандидат в майстри спорту СРСР з автомоделізму.

Великою популярністю серед учнів шкіл міста користується відеостудія “Березіль”, якою керує директор станції юних техніків Холодняк Костянтин Андрійович. В 1995 році юні відеоаматори приймали участь в Республіканському конкурсі з відеофільмів “Райдуга” в м. Чернігові і стали призерами, а на Всеукраїнському кінофестивалі “Кришталеві джерела” в Сумах в 1996 році відеостудія “Березіль” стає дипломантом та лауреатом фестивалю. Фільми відеостудії “Березіль” демонструвались телекомпанією “Лтава” та Українським телебаченням. Ні одне свято в місці Кременчуці не проходить без показових виступів гуртківців міської станції юних техніків.

Лубенська міська станція юних техніків була відкрита 5 березня 1956 року. В той час вона називалась Дитяча технічна станція, засновником і директором якої був Шведько Іван Савич. З липня 1995 року реорганізовується в міську станцію юних техніків і натуралістів. З 1966 по 1980 рр. директором станції  працював Коваль Андрій Трохимович, якого на цій посаді змінив його син Коваль Михайло Андрійович.

За ці 40 років своєї історії станція відіграла важливу роль в справі виховання підростаючого покоління. Слід відмітити таких керівників гуртків як: Чубов Георгій Олексійович, Лаврик Сергій Григорович, Лаврик Григорій Григорович, Щербаков Анатолій Іванович, Савченко Михайло Іванович, Дзюба Валентин Іванович, Сербін Василь Васильович, Коломієць Володимир Олексійович, Лісуков Іван Федорович, Курило Сергій Миколайович, Крупський Евгеній Павлович.

Керівники гуртків зуміли прищепити своїм гуртківцям любов до техніки. Знання, які вони отримали відвідуючи гуртки, стали базою для вибору професії: Данилевський Олег Іванович, закінчив Харківський авіаційний інститут, Калітієвський Олег Іванович, офіцер збройних сил України, Шкіль Микола Олександрович працював в ТСОУ начальником радіостанції.

На станції проводяться змагання, конкурси, виставки. Гуртківці Лубенської районної станції юних техніків приймають активну участь в обласних зльотах і займають призові місця.

Миргородська міська станція юних техніків була заснована в 1970 році. Зараз на станції працює 55 гуртків з різних профілів, в яких навчається понад 600 гуртківців. Велику увагу приділяють керівники гуртків профорієнтаційній роботі. Серед випускників СЮТ є педагоги, інженери, льотчики, фотокореспонденти, водії. Вироби гуртківців постійно експонуються на Всеукраїнських, обласних, міських виставках дитячої технічної творчості, а прилади виготовлені в гуртках юних раціоналізаторів неодноразово займали призові місця.

Роботи юних фотоаматорів /керівник гуртка Антонов Г.Б./ -незмінні призери обласних та Всеукраїнських фотоконкурсів.

Великим авторитетом серед гуртківців користуються технічні гуртки картингу, раціоналізаторів, авто та судномоделювання, радіоконструювання, фотолюбителів, початкового технічного моделювання. Про це свідчать одержані грамоти і дипломи.

Значна увага на станції юних техніків приділяється методичній роботі. На обласних ярмарках педагогічних технологій методичні розробки гуртків відзначаються дипломами.

Пирятинська районна станція юних техніків створена у 1989 році. Було відкрито гуртки фотолюбителів, радіозв’язку, авіамоделізму, дельтапланеризму, дизайну, інформатики, картингу, кінодемонстраторів, трактористів. Сьогодні на станції працює ІІ керівників гуртків , гуртковою роботою охоплено 440 учнів Пирятинського району. Корисні для дітей сільської місцевості заняття в гуртках “Автолюбитель”, “Юний тракторист” - керівники гуртків Денесенко В.М., Дементій А.П. Вони допомагають дітям оволодіти знаннями з будови трактора та сільськогосподарської техніки. Уміло та цікаво проводять заняття з початкового технічного моделювання керівник гуртка Терентьєва Ю.О., кінодемонстраторів - Бадья П.М., ракетомоделювання - Довженко М.Ф., спортивної радіопеленгації - Шпурик В.А.

З 1989 року працює гурток дельтапланеризму, незмінним керівником якого є Радченко А.Н. Гуртківці приймали участь в 1991 році в ІІІ чемпіонаті України з дельтапланеризму в місті Ямпілі Вінницької області і зайняли ІІ місце. В 1992 році приймали участь в показових виступах на честь 50-річчя Полтавської авіадевізії.

Цікаво проходять міжгурткові змагання з спортивної радіопеленгації, авіа- та ракетомоделювання, початкового технічного моделювання, дельтапланеризму.

Гуртківці станції юних техніків завжди приймають участь в проведенні міських свят. Команди юних авіаторів, дельтапланеристів та радіопеленгаторів беруть активну участь в обласних масових заходах з технічних видів спорту.

В 1984 році при Котелевському районному будинку піонерів був створений відділ технічної творчості. Розпочали працювати гуртки юних телеграфістів, радіоконструкторів та авіамоделістів. Частина гуртків працювала на базі шкіл району. В цьому велика заслуга нинішнього директора станції юних техніків Філенка Миколи Івановича.

В березні 1985 року відкрита радіоаматорська радіостанція колективного користування. Придбано комплект радіоапаратури для спортивної радіопеленгації та три картинга. В 1987 році за рішенням обкому ДТСААФ район став базовим з радіоспорту. Активно поповнюється матеріальна база.

1988 рік. Котельва приймає обласні змагання зі спортивної радіопеленгації серед учнівської молоді і виграє перший Кубок для району. На республіканських змаганнях гідно захищала честь області Світлана Небаба, яка посіла в своїй групі 5-є місце.

Команда юних багатоборців-радистів перемагає на обласних змаганнях і завойовує другий Кубок для району.

Гуртківці беруть участь в масових районних заходах. З особливим захопленням глядачі стежать за виступами юних картингістів на новому стадіоні в день його відкриття.

І січня 1989 року відкрито районну станцію юних техніків. Колектив станції з натхненням працює над створенням матеріальної бази гуртків, обладнують лабораторії. Команди гуртківців продовжують успішно виступати на різних змаганнях, конкурсах та зльотах. Стали призерами в особистому заліку на Всеукраїнських змаганнях вихованців гуртків радіоконструювання та спортивної радіопеленгації. Навічно залишився в СЮТ перехідний Кубок обласного комітету Товариства сприяння оборони України зі спортивної радіопеленгації.

В успішному становленні станції юних техніків значна заслуга

керівників гуртків: радіоконструювання - ДрижирукаО.М. та Філенка М.І., фотоаматорів - Правдюка С.М., Антонова А.М., Омельченка О.М., картингістів - Карпенка М.І., трасового автомоделювання - Сахна В.А., столярів-конструкторів - Тимошенка В.П., Карпенка М.І., Чернова Г.М., обчислювальної техніки - Білецького І.М., Кочерги І.Л.

Карлівська районна станція юних техніків була відкрита в серпні 1970 року на базі одного з приміщень районного Будинку культури.

Першим директором був призначений Пономаренко Василь Семенович. Він керував станцією дев’ять років. За цей час було згуртовано кваліфікований педколектив, який створив матеріально-технічну базу станції. Це керівники гуртків автомоделювання - Клименко Валерій Андрійович, радіоконстуювання - Падута Валентин Миколайович, фотоаматорів - Пархоменко Микола Іванович.

З 1982 року директором станції юних техніків працює Москальов Петро Іванович. За цей час було значно покращено матеріально-технічну базу СЮТ. На сьогоднішній день станція займає окреме приміщення загальною площею 500м. На станції розташовано шість лабораторій і методичний кабінет. Було побудовано гараж на два відділення для картів та вантажного автомобіля. Нині на станції працює 25 гуртків, в яких навчається 325 учнів.

Гуртківці станції юних техніків приймають активну участь в обласних масових заходах з технічних видів спорту і займають призові місця.

Гадяцька районна станція юних техніків була заснована 15 червня 1969 року. Спочатку вона знаходилась в розрізнених приміщеннях. ЇЇ першим директором був Анатолій Дзвоник, нині відмінник народної освіти, заслужений учитель України. Очолюваний ним колектив складався з кількох керівників гуртків які працювали на СЮТ по сумісництву. Юзефович М.А., Грабенко В.Г., Малинка С.Б., Наринський С.І., Потапенко В.Д. вели відповідно авіа, - ракето, - судно, - радіо гуртки.

Велика робота по розвитку технічної творчості була проведена Погорілим В.Я. /1980-1991/р. В цей час станція юних техніків переїхала в приміщення вузла зв’язку. Значно розширилася мережа гуртків. Керівники гуртків прищеплюють дітям любов до техніки, формують технічний склад мислення, розширюють політехнічний кругозір: Кива Анатолій Юхимович, Квашуков Володимир Олександрович – /гуртки картингістів та автоконструкторів/, Бутко Григорій Миколайович – /автомоделізм/, Римар Борис Львович – /загально-технічне конструювання/, Захар’єв Володимир Олексійович – /радіотехнічний та радіооператорів/, Лисенко Григорій Іванович – /авіамоделізм/, Пляшник Анатолій Михайлович – /авіамодельний, радіотехнічний гуртки/.

За багаторічну, плідну роботу по вихованню та навчанню підростаючого покоління колектив станції юних техніків неодноразово нагороджувався грамотами, дипломами, подяками районного відділу освіти, обласного Центру технічної творчості, обласного відділу освіти. Колектив не збирається зупинятися на досягненому, “Горіти, а не жевріти” – ось їх девіз.

Хорольська районна станція юних техніків була створена в 1972 році. Першим директором станції юних техніків була Олейник Лариса Федорівна. Спочатку станція розміщувалася в підвальному приміщенні на одну кімнату.

З 1981 року на посаду директора призначено вмілого організатора, людину, закохану в техніку, Лисенка Анатолія Олександровича.В цей період Хорольська станція переїздить в приміщення колишньої середньої школи №2. Був проведений ремонт, заасфальтовано майданчик  авіа, авто, картодрому. Придбано фрезерні, свердлильні, токарні, деревообробні верстати, передано в користування автомобіль УАЗ- 469. Збільшилась кількість гуртків і в них учнівської молоді.

Команди гуртківців беруть активну участь в обласних та республіканських змаганнях. Юні картингісти, радіопеленгатори, авіамоделісти, фотоаматори виборюють призові місця і стають чемпіонами.

В обласному конкурсі дитячих малюнків “Космічні фантазії”, присвяченого 100-річчю з дня народження Ю.В.Кондратюка перше місце зайняв Артем Саусь, друге - Юрій Рева, а в конкурсі “Юний фантаст Полтавщини” перше місце і грошову премію виборола Тетяна Ящук.

Нині при станції юних техніків працює 45 гуртків, якими охоплено 593 учні. В успішному становленні станції значна заслуга керівників гуртків: Полтавець Миколи Миколайовича, кандидата в майстри спорту з авіамоделізму, Лисенка Анатолія Олександровича, Устименко Анатолія Миколайовича, Кравченко Віктора Івановича та ін.

Миргородська районна станція юних техніків заснована в 1994 році на базі новозбудованої Гаркушенської середньої школи. Педагогічним колективом були обладнані лабораторії з картингу та мотокросу, ракетомоделювання, фото, початкового технічного та художнього моделювання. Створення станції юних техніків дало змогу об’єднати роботу технічних гуртків по Миргородському району. Керівниками технічних гуртків працюють люди закохані в свою справу. Нині на станції працює 20 гуртків, якими охоплено 300 учнів. Свої знання і вміння гуртківцям передають керівники гуртків: Педорич А.І., Верещак В.М. - картинг; мотокросу - Смирний В.М., ракетомоделювання - Дем’яненко О.І., фотоаматорів – Дехтяр Е.І. Команди гуртківців Миргородської районної станції юних техніків приймають активну участь в обласних масових заходах.

Великобагачанська районна станція юних техніків відкрита в вересні 1993 року. Технічні гуртки працюють не лише на станції юних техніків, а й при школах району. Гуртковою роботою охоплено більше 200 учнів.

Популярністю користуються гуртки авіа, -ракето,- судномоделізму, картингу, радіотехнічний. Свої знання і вміння дітям передають керівники технічних гуртків: Гавленко Ю.В. /радіотехнічний/, Бірук В.П. /технічне моделювання/, Семигаленко О.В./судномодельний/, Акулова І.А. /декоративно-прикладне мистецтво/.

Гуртківці приймають активну участь в проведенні районних та обласних змагань з технічних видів спорту.

Гребінківська станція юних техніків відкрита 28 червня 1971 року. Спочатку вона знаходилась в невеликому приміщенні де працювало 4 штатних працівники. Учнівська молодь навчалась в гуртках фотолюбителів, авіа-, ракетомоделювання, судномодельний, фотоаматорів.

З 1976 року розширюється мережа гуртків. Багато керівників працює по сумісництву при 8-річних та середніх школах району. Гуртковою роботою охоплено 350 учнів.

В грудні 1981 року станції юних техніків дають приміщення площею 139м. Великою популярністю серед учнівської молоді користуються гуртки картингу, кінодемонстраторів, судномоделістів, мотоциклістів, радіоконструювання, радіооператорів короткохвильовиків.

Свої знання і вміння передають гуртківцям досвідчені педагоги директор станції юних техніків, керівники гуртків: Попович В.В., Павлик А.С., Овчаренко О.М., Боровик О.Л., Безвиненко В.П.

Команди гуртківців приймають активну участь в обласних масових заходах з технічних видів спорту і займають призові місця.

Зіньківська районна станція юних техніків відкрита в 1972 році. Першим директором був Базавлук Олександр Миколайович. Розвивається мережа технічних гуртків, які користуються популярністю серед учнівської молоді – фотоаматорів, сільськогосподарського моделювання, авіа- ракетомоделювання, радіоконструкторів, операторів колективної радіостанції, картингу. Свої знання і вміння передають дітям керівники гуртків: Лисяк В.П., Терещенко А.В., Ткаченко Ю.В., Лихошерст О.П., Рак О.С., Тоцький О.П., Фесун В.В., Бойко І.А. В 27 технічних гуртках навчається більше 600 учнів шкіл району.

Значного розвитку набули гуртки різьби по дереву. Започаткував цю справу бувший її директор, справжній майстер своєї справи Міщенко Василь Трохимович, а продовжив його справу наступний директор Кущ Леонід Костянтинович. Кращі роботи юних різьбярів представлені на обласних виставках технічної творчості. Команди юних авіаторів, радіопеленгаторів, фотоаматорів приймають активну участь в обласних масових заходах з технічних видів спорту.

Новосанжарська районна станція юних техніків відкрита 5 жовтня 1976 року. Першим директором був Герченко Анатолій Федорович. Керівниками гуртків новоствореної станції юних техніків працювали за сумісництвом: Вовнянко В.Ф., Свідерський О.Л., Козак А.Ф., Гайсенюк А.П., Сафронов В.М., Зимівець В.А., Гамалій А.О. Працювали гуртки: фото, авіамодельний, ракетомодельний, радіотехнічний, початково-технічного моделювання.

В вересні 1980 року на посаду директора районної станції юних техніків призначений Гурський Віктор Макарович. Значно розширюється матеріальна база станції юних техніків, було придбано радіостанції, картинги, радіоприймачі, деревообробні і метало-обробні верстати. Розширилась мережа технічних гуртків.

З 1991 року директором районної станції юних техніків працює Кирчатий Петро Іванович, за фахом учитель фізики і математики. Зараз на станції юних техніків працює 16 гуртків, якими охоплено 248 учнів. Свої знання і вміння гуртківцям передають керівники гуртків Валяєв І.О., Шипов М.М., Голяник Ю.М. Вихованці районної станції юних техніків продовжують навчання в вищих навчальних закладах технічного і педагогічного профілів.

Глобинська районна станція юних техніків відкрита в 1971 році. Першим директором був Черненко Егор Лукич. На станції працювали технічні гуртки радіооператорів, авіа та ракетомоделювання, фото, авто-модельний, юних картенгистів. Керівниками гуртків працювали досвідчені закохані в свою справу педагоги: Котисько Петро Якович, Сорокін Володимир Вікторович, Бобров Володимир Гур’євич.

В 1979 році на посаду директора призначений Бурбига Микола Леонтійович, який працює на цій посаді і зараз. Розширюється мережа технічних гуртків. Команди гуртківців з різних профілів технічної творчості приймають участь в обласних, Всеукраїнських зльотах, конкурсах, змаганнях і займають призові місця. Команда гуртківців з спортивної радіопеленгації /кер. Сироватень Володимир Петрович/ в 1994 році стає чемпіоном області. В 1996 році команда юних картингістів під керівництвом Романко Сергія Володимировича приймає участь в чемпіонаті України з картингу і займає 7 місце серед 50 команд-учасниць. Дмитро Кравченко Глобинської середньої школи №4 стає срібним призером виступаючи в класі машин “Піонер-А”. Зараз при районній станції юних техніків працює 36 гуртків за 13 профілями, якими охоплено 540 учнів.