Програма педагогічного самоменеджменту

Г.Г. Хруніч, методист з інформаційних 

технологій ПОЦНТТУМ ПОР 

       Метою виступу є узагальнення теоретичних і практичних засад використання технології самоменеджменту педагогічного працівника позашкільного навчального закладу.

План виступу

1. Поняття і складові самоменеджменту.

2. Концептуальні положення самовдосконалення.

3. Принципи і технології самоменеджменту.

4. Орієнтовні теми для самоосвіти педагогічних працівників позашкільного навчального закладу.

      За умови наявності самоповаги, дві проблеми впродовж усього життя хвилюють людину: самопізнання (хто я?) та прагнення до самореалізації власного біосоціального потенціалу, своїх особистісних амбіцій. У підсумку її зусилля, спрямовані на одержання освіти, життєвого та професійного досвіду, орієнтовані на самопізнання та самореалізацію, що є антропологічною закономірністю розвитку як окремої людини, так і людського суспільства в цілому. 

    Сучасній освіті потрібен менеджер, який володіє здатністю до саморегуляції і самоуправління, є комунікабельним і дружелюбним, захопленим професійною діяльністю, вміє цілеспрямовано використовувати робочий і вільний час. Зрозуміло, що для цього потрібно досконало знати себе, вперто виробляти в собі потрібні якості і наполегливо оволодівати технологією самоорганізації на засадах логіки здорового глузду та індивідуально-креативних можливостей.

    Перемоги над собою, над власними недоліками здатні мобілізаційно впливати на людей, викликати в них бажання до діяльності, у першу чергу – професійної.

    Педагог повинен мати не тільки незалежну думку, але й нестандартну, оригінальну, інноваційну, а для цього необхідно багато навчатися, а саме: необхідне створення креативного середовища на занятті; рутинна робота не повинна бути правилом; участь у конференціях та конкурсах професійної майстерності; розвиток здібностей.

        Розглянемо поняття і складові самоменеджменту.

   Самоменеджмент – це насамперед самоорганізація, вміння керувати собою, керувати процесом управління в самому широкому сенсі слова – в часі, просторі, спілкуванні, діловому світі.

    Педагог повинен уміти так організувати свою працю, щоб його ефективність була максимальною.

    Організовуючи свою роботу педагог повинен здійснити аналіз своїх дій:

– планування свого часу і покращення його використання;

– слухаю і кажу, вмію надихати вихованців;

– правильна організація робочого місця, включаючи інформаційне забезпечення;

– покращення стилю і методів роботи.

      Далі розглянемо концептуальні положення самовдосконалення:

1. Гостра необхідність у раціональній організації діяльності особистості,

створення передумов для виконання управлінських функцій викликана людською діяльністю, яка постійно ускладнюється.

2. Самоменеджмент спрямований на суб'єкт управління і розкривається такими поняттями, як самостійність, самоорганізація, саморегуляція, самовиховання.

3. Самоменеджмент – це багаторівневий процес самодіяльності, піднесення особистості. Він являє собою зміну станів, якостей. Ефективний самоменеджмент «вписаний» в людську природу (біоритми, генетична програма), тісно пов'язаний з організацією (людей, речей, ідей, відносин), соціальним управлінням.

4. Самоменеджмент передбачає випереджаюче відображення дійсності. Для нього характерне управління по слабким сигналам, орієнтація на стратегічні несподіванки.

5. Самоменеджмент – це спосіб організації життя. Його не можна сприймати як елементарний набір тих чи інших правил, зафіксованих життєвою мудрістю в прислів'ях і приказках. Він виходить з факту унікальності індивідуального життя, побудований на плюралістичних системах цінностей. Самоменеджмент тісно стикається і з релігійним способом організації життя, особливо в плані пошуку нових

можливостей, зміцнення духу і волі, збагачення.

6. Самоменеджмент завжди ситуаційний, руйнує будь-який стереотип. Це мистецтво відкриття себе в світі.

       Розглянемо також принципи і технології самоменеджменту.

    Технологія самоменеджменту як механізм розвитку професійної компетентності педагога спирається на принципи:

1. Принцип рефлексивності відображає смисловий рівень розуміння педагогом себе в професійній діяльності і являє собою діяльнісний аспект становлення управління навчально-виховним процесом.

2. Принцип інтерактивності характеризує когнітивний аспект становлення професійної компетентності. Він спрямований на формування ціннісних орієнтирів і професійне саморозуміння педагога.

3. Принцип проективності передбачає розвиток професійної самосвідомості, утвердження своєї професійної позиції, саморозуміння і самоусвідомлення.

    Отже, актуалізована кожним для себе функція педагога навчального закладу в умовах інноваційних змін, особиста вмотивованість на самоменеджмент, відіграє значну роль на шляху підвищення рівня компетентностей, є суттєвим важелем в розвитку професійної майстерності всього педагогічного колективу і підвищення ресурсу навчального закладу.

   Пропонуємо такі орієнтовні теми для самоосвіти педагогічних працівників в системі позашкільної освіти:

1. Шляхи реформування освіти в Україні .

2. Мовна норма, мовленнєва культура особистості.

3. Теоретико-методологічні засади діяльності позашкільного навчального закладу.

4. Формування іміджу позашкільного навчального закладу.

5. Позашкільний заклад як інститут соціалізації дітей та підлітків.

6. Організація моніторингових досліджень у системі позашкільної освіти.

7. Методика колективних творчих справ в освітньому процесі позашкільного навчального закладу.

8. Програмно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу у позашкільному навчальному закладі.

9. Наукові засади методичної діяльності у позашкільному закладі.

10. Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи у позашкільному навчальному закладі.

11. Організація профільного навчання та професійної підготовки дітей та учнівської молоді у позашкільному навчальному закладі.

12. Психолого-педагогічні засади організації навчально-виховного процесу у позашкільному закладі.

13. Особливості навчання і виховання дітей з особливими потребами у позашкільному закладі.

14. Упровадження актуальних педагогічних концепцій, інноваційних технологій, моделей, оптимальних форм і методів в організацію позашкільної освіти.

15. Інтерактивні форми, методи навчання та виховання у діяльності педагога позашкільного навчального закладу.

16. Ігрові технології у навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу.

17. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі позашкільного навчального закладу.

18. Допрофесійна підготовка дітей та учнівської молоді у позашкільному закладі.

19. Організація пошукової та науково-дослідницької діяльності вихованців позашкільних навчальних закладів.

20. Психолого-педагогічний супровід обдарованих дітей в умовах позашкільного навчального закладу. 

та багато інших тем для саморозвитку педагога позашкільного навчального закладу.

Використані джерела

1. А.П.Марківський. Самоменеджмент керівника – шлях підвищення ресурсу закладу освіти. – Бердичів, 2016.

2. Єрмоленко М.М., Єрохін С.А., Стороженко О.А.  Мененджмент:  Навч. посібник  / За заг. ред. д.е.н., проф.  М.М.  Єрмоленко.  – К.:  Національна  академія  управління,  2006. – 656 с.

3. Коломийський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті  (соціально­психологічний  аспект): [Монографія]. – К.:  МАПУП,  2000.  – 286 с. – Бібліогр.: С. 260 – 283.

4. Лозниця В.С. Психологія мененджменту: Навч. посібник. – К.:  ТОВ  “УВПК ЕскОб”,  2000. – 512 с.